Просмотр полной версии : Запросы от физ лиц
Обязано ли юридическое лицо отвечать на официальные запросы простых смертных (не клиентов) например по поводу владельца домена?
Странный вопрос, естественно "да", ну а "что?", то это уже от конфиденциальности зависит. Вы же на автобусной остановке когда спросят какой маршрут тут останавливается, тихо не отвернетесь спиной к спросившему? Или я не понял смысла вопроса :be:
_
Грубо говоря, юрлицо не обязано отвечать даже на запросы других юрлиц )))))) независимо от содержания запроса )
Исключение составляют некоторые контролирующие и пр. органы.
Угу зарегистрировать домен и заработать на этом целый бакс а потом какому то непонятному кандидату в депутаты давать выписку из whois и посылать заказным письмом за 7 гривен. Бо его честь и гиднисть поплюжат на сайте который даже не у меня хоститься. В связи с выборами у меня такой бред становиться чаше и чаше.
Ясно дело если он в офис прийдет ткнуть ном во хуиз не проблема. Был у меня такой приторобанил гору бумаг чуть ли не читать нас их заставлял часа 4 с ним спорили пока меня не осенило - посмотреть что за сайт: не у меня и немой. Он выделите решил я это хостмастер :)
давать выписку из whois регистратор не уполномочен давать выписки из БД, которая ему не принадлежит ))
Ну они вообще не выписку требуют а данные клиента. Я даю то что общедоступно с пометкой что оно обще доступно.
Ну они вообще не выписку требуют а данные клиента. Я даю то что общедоступно с пометкой что оно обще доступно.
Именно об этом и имел ввиду, а ответить - манера вежливости, та и избавитесь от возможной последующей головной боли что мол что не ответили. Ну а конфиденциальные данные только по решению суда.
_
официальные запросы простых смертных (не клиентов)
а статус клієнта тут ніби й ні до чого :bn:
какому то непонятному кандидату в депутаты давать выписку из whois и посылать заказным письмом за 7 гривен. Бо его честь и гиднисть поплюжат на сайте который даже не у меня хоститься.
чому не відправляти листом звичайним?
а ще корисно прямо зазначати, що реєстрант домену не дорівнює власник сайту ;)
Zegaldis
13.11.2009, 05:39
конфиденциальные данные только по решению суда.
Именно так.
Даже милицейский запрос кстати подлежит удовлетворению только если к нему приложено судебное предписание.
Но проще всего не париться и в договоре прописать, что клиент уведомлен, что его анкетные данные будут использоваться в whois. То есть ФИО, почтовый адрес, емайл.
Паспортные данные - выдавать кому-либо это явное нарушение приваси и деловой этики.
Относительно Именов знаю что они все запросы форвардят клиенту - по крайней мере так отвечает суппорт по емайлу.
Есть ли у кого нибудь опыт получения письменных ответов от Именов не на емайл?
чому не відправляти листом звичайним?
Поэтому и спрашиваю бо если обязан заказное если нет то обычное.
Вообще ситуация скользкая я домен покупал у ДРС а клиенту продал за вебмани. То есть доказательства продажи клиенту у меня нет. Надо простить клиент забрать домен к кому-нибудь за бугром.
Zegaldis
13.11.2009, 10:17
Домен GTLD?
Так регистратор уже изначально западный
Вставить в домене профильные данные клиента, сверху наложить privacy protect и не париться
Ну отвечать то будет тот кто за него деньги платил последим ну если нароют кто платил.
Zegaldis
13.11.2009, 10:22
Гм-гм, это позиция только при условии того, что изначально международные домены брались зачем-то у местного посредника.
А по всем международным правилам кто в whois прописан - того и проблемы
Так вот так как данные там тетки из Тюмени а хостинг забугра то мучить они будут меня ну или ДРС а ДРС конечно же их пошлет ко мне.
Почему за вебмани?
Подарил.
устная оферта дарения.
не говоря уже о том что ДОМЕН ТЕБЕ НЕ ПРИНАДЛЕЖИТ. ты являешься администратором.
Так что ты не продал домен а передал админ.права. Бесплатно.
Решил что эти права тебе ненужны, и ты передал их тому кому они нужны - согласно международной практики и правил регистратора.
надеюсь ты не акредитованный в gtld украинский резидент? ;)
если приваси нет - дать данные из хуиза, если приваси - дать данные регистратора и пусть разбирается.
ПЫСЫ: ответ я бы дал заказным. не так часто бывают конфликтные ситуации чтобы париться.
Чем крупнее становится бизнес, тем больше возникает конфликтных ситуаций и вообще больше публичности. Начинают писать письма, запросы и пр. бумажные глупости, на которые вроде как нужно отвечать. Это все увеличивает административные расходы на ведение бизнеса и начинаешь понимать, что маржа в 1 грн.(или 1 бакс) на домене еле-еле эти расходы покрывают... Но ведь бизнес создавался не для этого ) и тогда становится понятно, почему у крупных регистраторов домен ком.уа стоит 10-12 баксов. ага?
ЗЫ. Вот регистратор Стартед уже прочувствовал, что такое судебное разбирательство по одному домену (мишелин.ком.уа) ;) килограмма два бумажек уже наверное пришло на почту, плюс я еще просил кое-что сканировать и отправлять мылом, плюс на дом приходят судебные исполнители... А теперь представим, что в украине доменных споров стало больше и хотя бы 10 доменов у одного регистратора оспариваются одновременно )))))
устная оферта дарения
:be:
устный договор дарения :)
:be:
устный договор дарения :)
ну... я предложил, он акцептовал. (собственно при трансфере или пуше часто требуется акцепт). Так что так тоже можно сказать, но не в том суть :)
устная оферта дарения.
В нашей стране безнаказанно дарить что-либо нельзя. Поэтому призы/бонусы обычно дарят за 1 гривну или копейку. Хотя это будет уже другая история. Но идея хорошая буду иметь ввиду.
В нашей стране безнаказанно дарить что-либо нельзя. Поэтому призы/бонусы обычно дарят за 1 гривну или копейку. Хотя это будет уже другая история. Но идея хорошая буду иметь ввиду.
Это не приз или бонус (да и дарить тоже можно бесплатно, просто там гемор с бухгалтерией выходит. при продаже оно списывается легко а при подарке надо акты делать и всякая такая ерунда. технологию не помню но проще за копейку продать + по налогам проще).
Не стоит путать собственность с неимущественными правами.
Домен это не собственность и даже не интеллектуальная собственность.
Нам часто приходится от этого открещиваться тем или иным способом, но в данном случае удобнее помнить о том что это лишь право.
Право это не обязанность. И конечно есть обязанности вытекающие из прав, в частности если ты воспользовался правом то есть обязанность отвечать за последствия, но в общем случае из права не вытекают обязанности. А вот из собственности обязанности собственника вытекают. Попробуйте поставить домен на баланс. Сначала увидите злое лицо бухгалтера, потом он его таки поставит но будет не прав, ибо это не имущественные права. Нельзя ведь поставить на баланс право аренды, равно как и продать его нельзя. Можно уступить. И за свою уступку можно запросить денег, ведь ты не обязан уступать но можешь...
А можешь и без денег уступить - простое согласие всех трех сторон.
Также и с доменом - все трое согласны и административные права у нового администратора, а деньги тут могут быть в качестве особых условий, но не как основное тело сделки. (все трое это старый/новый админ и регистратор).
Не стоит путать собственность с неимущественными правами.
Домен это не собственность и даже не интеллектуальная собственность.
Попробуйте поставить домен на баланс. Сначала увидите злое лицо бухгалтера, потом он его таки поставит но будет не прав, ибо это не имущественные права.
з вашого дозволу, не аргументуючи скромно не погоджуся :)
право користування доменом - дуже навіть майнове.
ygleaf, задавили авторитетом ;)
Наверное мне нужно было бы запустить Лигу, открыть ГК У и искать что такое имущественные/неимущественые права, но мне лень :)
Во-первых скорее всего Вы окажетесь правы, а во вторых это не меняет сути. Пусть даже и имущественное - все равно его можно бесплатно передать другому.
ПЫСЫ: А право администрирования автомобилем данное мне по доверенности тоже является имущественным? (неудержался :ah: )
ответ на 1-й вопрос: касательно обязательства ответа/неответа. Согласно действующего з-ва ответить обязаны, но в ответе можете указать отказ и причину (ком. тайна, конф. информация).
Выписка из ЗУ "Об обращении граждан":
Стаття 19. Обов'язки органів державної влади, місцевого
самоврядування, підприємств, установ, організацій
незалежно від форм власності, об'єднань громадян,
засобів масової інформації, їх керівників та
інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг
Органи державної влади і місцевого самоврядування,
підприємства, установи, організації незалежно від форм власності,
об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та
інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані:
об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;
у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до
відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це
мотивовану постанову;
на прохання громадянина запрошувати його на засідання
відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;
...
письмово повідомляти громадянина про результати перевірки
заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;
у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз'яснити
порядок оскарження прийнятого за нею рішення;
...
особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи
скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх
породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про
хід цієї роботи.
Стаття 20. Термін розгляду звернень громадян
Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше
одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують
додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти
днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити
порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного
органу, підприємства, установи, організації або його заступник
встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що
повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний
термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може
перевищувати сорока п'яти днів.
На обгрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду
може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.
Звернення громадян, які мають встановлені законодавством
пільги, розглядаються у першочерговому порядку.
Стаття 21. Безоплатність розгляду звернення
Органи державної влади, місцевого самоврядування,
підприємства, установи, організації незалежно від форм власності,
об'єднання громадян, посадові особи розглядають звернення
громадян, не стягуючи плати.
Стаття 21. Безоплатність розгляду звернення
Органи державної влади, місцевого самоврядування,
підприємства, установи, організації незалежно від форм власності,
об'єднання громадян, посадові особи розглядають звернення
громадян, не стягуючи плати.
Рассмотрение бесплатное, а почтовые расходы платить тут вроде не заставляют ;)
Интересно если выслать наложным платехом ответ, ну или курьером с указанием "оплата получателем" по идее это не будет нарушением закона..... ;)
Ну это конечно из области юмора.
Отправить письмом и не морочить себе голову.
Или не отправить но зарегистрировать у себя в журнале исходящей кореспонденции. Ну не дошло письмо, я то здесь причем? в почту обращайтесь ;)
ПЫСЫ: недавно сталкивался с подобным подходом - фирма требовала залоговый платеж которого не было в контракте (не малая сумма хоть и возвращается - 5к$). Только после этого платежа они выдают счет на оплату услуг.
В обязанностях противоположной стороны было предоставить документы вовремя + оплатить вовремя услуги.
Судиться с ними не удалось ибо они мотивировали свою позицию тем, что документы им не предоставили вовремя (когда их предоставляли никто не ожидал конфликта) а оплатить невозможно было даже в наглую без счета ибо в договоре было указанно с десяток счетов... в общем "раз мы не зарегистрировали ваши документы значит их не было, пробуйте доказать обратное". Гнусно, но работает...
Попробуйте поставить домен на баланс
Запросто, это нематериальный актив
Сначала увидите злое лицо бухгалтера
возьми другого бухгалтера :) который будет выполнять свою работу без лишних эмоций
Нельзя ведь поставить на баланс право аренды
можно и нужно ))) тем более, если компания потом еще это право будет кому-то переуступать за деньги ))) нельзя что-то продать, если этого чего-то нет на балансе - для юрлица это закон и о нем часто не задумываются... зато об этом ОЧЕНЬ хорошо знают налоговые инспекторы ;)
ЗЫ. в отдельной теме сейчас напишу интересный пример из жизни
нее... если я попрошу мне бухгалтер и бабушку оприходует и на баланс поставит.
я к тому что "можно" и "нужно" это немного разные вещи :)
Если за домен платили но не ставили на баланс то можно его спокойно дарить (передавать права без дополнительных условий) и не морочить себе голову.
А МОЖНО и ставить на баланс.
Если за домен платили но не ставили на баланс то можно его спокойно дарить (передавать права без дополнительных условий) и не морочить себе голову. А МОЖНО и ставить на баланс.насколько я разбираюсь в бухучете, то возможны всего два варианта при оплате за домен: оприходовать как нематериальный актив с каким-то там сроком полезного использования и амортизировать частями (или не амортизировать, если оприходовать сразу как для дальнейшей перепродажи :)), а можно сразу списать как некую услугу.
Вопрос дарения нужно ставить в другой плоскости: это нужно сделать официально с договором или неофициально :)
Но к чему такие сложности?
ygleaf, задавили авторитетом ;)
Та бачите, такий авторитет, що, відповідаючи на запитання топікстартера, навіть нічого не згадав щодо закону про звернення громадян :)
Для компенсації, отже, зараз буду з розумним виглядом про терміни і концепти :)
Трохи формалізму. Відповідно до закону (http://zakon.nau.ua/doc/?doc_id=478311), як звернення належить розуміти пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
(в законі є відповідні дефініції + статті, присвячені розгляду окремо кожного "виду" звернень)
На перший погляд, про запити нічого нема :)
І також, за ст. 32 закону про інформацію (http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1085.141.8&nobreak=1#st36), є поняття інформаційний запит щодо "доступу до офіційних документів і запит щодо надання письмової або усної інформації" — стосується лише запитів до державних органів і установ.
Про те, як ці концепти співвідносяться, в законах нічого не сказано.
Зрозуміло, що "звернення" в розумінні закону про звернення щонайменше не завжди буде "інформаційним запитом ..." в розумінні статті 32 закону про інформацію, принаймні тому, що останнє стосується лише державних інституцій.
Але в нашому випадку постає питання, чи завжди, або за яких умов, запит про інформацію (не в розумінні статті 32, а будь-який запит про інформацію — зокрема, до реєстратора доменних імен) — буде "зверненням" в розумінні закону про звернення. На жаль, виходить, таки буде, і практично завжди :bk:
(а) якщо у запиті поруч із вимогою (або навіть в обгрунтування вимоги) надати інформацію викладаються якісь претензії щодо порушених прав і вимога їх поновлення — то сторона, яка подає запит, завжди може стверджувати, що він також підпадає під поняття "скарга".
(б) так чи інакше, заява, відповідно до закону про звернення (ст. 3) — це, зокрема, "звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів"; "Громадяни України мають право звернутися до ... підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності ... із ... заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів ..." (ст. 1); до прав, щодо реалізації яких може подаватися заява, належить і право на інформацію — що нас знову відсилає до закону про інформацію :) і відповідних його положень щодо персональних даних, режимів доступу, відкритої інформації, конфіденційної інформації, етс.
Отже будь-який запит про інформацію можна розглядати як заяву щодо реалізації права на інформацію в розумінні закону про звернення. А значить, навіть якщо, скажімо, запит з вулиці стосується конфіденційної інформації, і реєстратор, все проаналізувавши, доходить висновку, що право на отримання такої інформації у запитувача відсутнє — діє ст. 15 закону про звернення (порядок розгляду заяв):
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Особливо, мабуть, весело роз'яснювати порядок оскарження ;)
Як ви вже, можливо, зрозуміли, і закон про інформацію (1992), і закон про звернення (1996), навіть з подальшими змінами, будучи розроблені і прийняті в досить совковій традиції, містять чимало смішних, а то й одіозних положень. Наприклад, там є таке:
Стаття 22. Особистий прийом громадян
Керівники та інші посадові особи органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян зобов'язані проводити особистий прийом громадян.
Прийом проводиться регулярно у встановлені дні та години, у зручний для громадян час, за місцем їх роботи і проживання. Графіки прийому доводяться до відома громадян.
Порядок прийому громадян в органах державної влади, місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, об'єднаннях громадян визначається їх керівниками.
Ви уявляєте собі, як керівник кожного українського ТОВ і АТ — починаючи від ТОВ "Самсон-В" і закінчуючи ЗАТ "СКМ" — повинен проводити особистий прийом громадян у встановлені дні та години? Графік прийому доводиться до відома :az:
Тому закон про звернення громадян — попри його корисність при взаємодії з державними органами — треба сприймати з певною часткою іронії ;)
Якщо без іронії, то для повної картини кілька слів про відповідальність.
Стаття 24. Відповідальність посадових осіб за порушення законодавства про звернення громадян
Особи, винні у порушенні цього Закону, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, передбачену законодавством України.
Кодекс про адміністративні правопорушення:
Стаття 212-3. Порушення права на інформацію
Неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у випадках, коли така інформація підлягає наданню на запит громадянина чи юридичної особи відповідно до законів України "Про інформацію", "Про звернення громадян" та "Про доступ до судових рішень", -
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'ятнадцяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Про застосування цього на практиці може свідчити те, що з 3,5 млн судових рішень, які є в базі НАУ, на цю статтю міститься аж 25 посилань (http://zakon.nau.ua/sud/?code=80731-10|st212-3) (і то ще питання, посилання в якому контексті і з якого приводу).
Ответственность - это хорошо конечно, но еще нужно доказать )) да и мало кто будет подавать в суд, если ему не ответили на письмо... кому очень надо, тот после письма будет звонить и не раз. но по-хорошему на каждое письмо нужно давать ответ, факт.
vBulletin® v3.7.4, Copyright ©2000-2012, Jelsoft Enterprises Ltd. Перевод: zCarot